Главная
Регламент третейского суда PDF Печать E-mail

“ЗАТВЕРДЖЕНО”
Рішенням Ради директорів
Асоціації “Український правовий альянс”
“04” серпня 2007р. Протокол № 2/07

 

 

 

 

РЕГЛАМЕНТ
ПОСТІЙНО ДІЮЧОГО ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ
ПРИ АСОЦІАЦІЇ “УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС”
(нова редакція)

 

Київ 2007





ЗМІСТ

Розділ I. Загальні положення
Стаття 1. Визначення термінів                                                                            
Стаття 2. Завдання Третейського суду                                                               
Стаття 3. Принципи Третейського судочинства                                                
Стаття 4. Законодавство, що застосовується Третейським судом                                                               
Розділ II. Підстави передачі справи до розгляду в Третейський суд
Стаття 5. Підсудність спорів Суду                                                               
Стаття 6. Підвідомчість справ Суду                                                                            
Стаття 7. Третейська угода                                                                                                  
Стаття 8. Форма третейської угоди                                                                                       
Стаття 9. Компетенція Третейського суду


Розділ III. Порушення провадження у справі
Стаття 10. Порядок подання позовної заяви та доданих матеріалів                                                   
Стаття 11. Зміст позовної заяви                                                                                 
Стаття 12. Документи, що додаються до позовної заяви                                       
Стаття 13. Визначення ціни позовної заяви                                          
Стаття 14. Відзив на позовну заяву                                                       
Стаття 15. Усунення недоліків позовної заяви                                            
Стаття 16. Відмова у третейському розгляді та повернення позовних матеріалів       
Стаття 17. Порушення Третейського провадження                                  
Стаття 18. Процесуальні строки та порядок обміну документами


Розділ IV. Формування складу Третейського суду
Стаття 19. Третейські судді                                                            
Стаття 20. Формування складу Третейського суду, що розглядає справу            
Стаття 21. виключена                                               
Стаття 22. Підстави для відводу Третейського судді                                          
Стаття 23. Порядок відводу Третейського судді                                             
Стаття 24. Припинення повноважень Третейського судді                        
Стаття 25. Заміна Третейського судді
Стаття 26. Підготовка справи до Третейського розгляду


Розділ V. Третейський розгляд
Стаття 27. Строк Третейського розгляду                                          
Стаття 28. Місце Третейського розгляду                                                       
Стаття 29. Мова Третейського розгляду                                                         
Стаття 30. Правила процедури, що прийняті третейським  судом                            
Стаття 31. Судове засідання                                                               
Стаття 311 Учасники Третейського розгляду                                                                
Стаття 312 Права і обов’язки
Стаття 32. Форми розгляду справ                                                
Стаття 33. Письмовий розгляд справи                                           
Стаття 34. Протокол слухання справи                                      
Стаття 35. Неявка сторони у судове засідання                            
Стаття 36. Докази                                                                          
Стаття 37. Оцінка доказів                                                           
Стаття 38. Призначення експертизи                                               
Стаття 39. Висновки експерта                                                                
Стаття 40. Забезпечувальні заходи                                                           
Стаття 41. Перерва та відкладення засідання                                            
Стаття 42. Мирова угода                                                                        
Стаття 43. Припинення Третейського розгляду справи


Розділ VI. Рішення
Стаття 44. Рішення Третейського суду
Стаття 45. Вимоги до рішення Третейського суду     
Стаття 46. Виправлення та роз’яснення рішення Третейського суду                                                
Стаття 47. Додаткове рішення                             
Стаття 471 Відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення                                                                                                                        
Стаття 48. Порядок оскарження рішення Третейського суду                                                   
Стаття 49. Порядок виконання рішення Третейського суду


Додаток 1. Положення про Третейські витрати та збори постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Український правовий альянс”


Додаток 2. Типове третейське застереження та предмет третейської угоди

 

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Регламенті наведені терміни вживаються у такому значенні:
1. Третейський суд - це самостійний, недержавний, постійно діючий Третейський суд при Асоціації „Український правовий альянс”, структура якого визначається Положенням „Про постійно діючий Третейський суд при Асоціації „Український правовий альянс”.
2. Склад Третейського суду - це один або будь-яка інша непарна кількість Третейських суддів, які обрані або призначені відповідно до цього Регламенту для розгляду конкретного спору.
3. Регламент Третейського суду - це затверджені Асоціацією „Український правовий альянс” процедурні правила розгляду спору у Третейському суді, що є невід’ємною частиною третейської угоди, укладеної між сторонами.
4. Третейська угода - означає угоду, укладену між сторонами про передачу на розгляд Третейського суду всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними у зв’язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер.
5. Компетентний суд - це місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи складом Третейського суду.
6. Сторони Третейського розгляду - позивач та відповідач. Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред’явили позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Відповідачами є фізичні та юридичні особи, яким пред’явлено позовні вимоги.

Стаття 2. Завдання Третейського суду

1. Завданням постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Український правовий альянс” є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів сторін Третейського розгляду, шляхом всебічного, об’єктивного розгляду та вирішення спорів, відповідно до закону.

Стаття 3. Принципи Третейського судочинства

  • Постійно діючий Третейський суд при Асоціації „Український правовий альянс” утворюється та діє на принципах:
  • законності;
  • незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки закону;
  • рівності всіх учасників Третейського розгляду перед законом і третейським судом;
  • змагальності сторін, свобода в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
  • обов’язковості для сторін рішень постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Український правовий альянс”;
  • добровільності утворення постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Український правовий альянс”;
  • добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі;
  • арбітрування;
  • самоврядування третейських суддів;
  • всебічності, повноти та об’єктивності вирішення спорів;
  • сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії Третейського розгляду.

 

Стаття 4. Законодавство, що застосовується Третейським судом

1. Третейський суд вирішує спори на підставі Конституції, законів, інших нормативно-правових актів України та міжнародних договорів.
2. Третейський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором України, застосовує норми права інших держав.
3. У разі відсутності законодавства, що регулює певні спірні відносини, Третейський суд за аналогією закону застосовує законодавство, яке регулює подібні відносини, а за відсутності такого, Третейський суд застосовує аналогію права чи керується торговими звичаями, якщо останні за своїм
характером та змістом властиві спірним відносинам.

Розділ II. ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ ДО РОЗГЛЯДУ В ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД

Стаття 5. Підсудність спорів Суду

1. До Третейського суду можуть звертатися юридичні та фізичні особи.
2. Третейський суд може розглядати будь-який спір між сторонами, який виникає з цивільних та господарських правовідносин договірного і позадоговірного характеру та віднесений до його компетенції згідно чинного законодавства України.

Стаття 6. Підвідомчість справ Суду

1. Суду підвідомчі будь-які справи, що належним чином передані йому, за винятком:
1.1. Справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
1.2. Справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб;
1.3. Справ, пов’язаних з державною таємницею;
1.4. Справи у спорах, що виникають із сімейних та трудових правовідносин, крім справ у спорах, що виникають з шлюбних контрактів (договорів) та трудових контрактів;
1.5. Справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
1.6. Справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;
1.7. Інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України.
1.8. Справ, коли одна із сторін спору є нерезидентом України.
2. Суд також розглядає інші спори, віднесені до його юрисдикції згідно до міжнародних договорів (угод) України, які ратифіковані Верховною Радою України.

Стаття 7. Третейська угода

1. Третейський суд приймає справу до розгляду за наявності між сторонами спору дійсної третейської угоди про передачу спорів до Третейського суду.
2.Третейська угода може також містити спеціальні положення з окремих процесуальних (процедурних) питань, стосовно яких цей Регламент дозволяє сторонам на власний розсуд та за взаємною згодою, відступати від його приписів.

Стаття 8. Форма третейської угоди

1. Третейська угода повинна бути укладена у письмовій формі.
2. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами або така угода укладена шляхом обміну листами, телеграмами, повідомленнями з використанням електронних засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію волевиявлення сторін, а також шляхом направлення відзиву на позовну заяву, в якому одна із сторін підтверджує наявність третейської угоди, а інша проти цього не заперечує.
3. Третейська угода може мати вигляд Третейського застереження, що міститься безпосередньо у договорі (контракті).
4. Посилання у договорі (контракті) на документ, який містить положення про передачу спору до Третейського суду, визнається третейською угодою (застереженням), за умови, що такий документ укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
5. Третейське застереження, що є частиною договору, має автономний характер та повинно тлумачитися, як угода, що не залежить від інших умов договору. Висновок компетентного суду про недійсність договору, не тягне за собою недійсність третейської угоди.

Стаття 9. Компетенція Третейського суду

1. Сторона має право заявити клопотання про відсутність компетенції Третейського суду у спорі до початку вирішення справи по суті.
2. До формування складу суду питання про наявність або відсутність формальних підстав передачі кожної конкретної справи на розгляд складу суду, (включаючи питання про наявність чи відсутність третейської угоди prima facie), а так само законодавчих заборон щодо Третейського розгляду справи з такого спору вирішує Голова Третейського суду.
3. Після формування складу суду питання, вказані у цій статті, вирішуються складом Третейського суду.
4. Якщо сторона обирає Третейського суддю або приймає участь у призначенні Третейського судді, такі дії не позбавляють її права зробити заяву про відсутність чинної третейської угоди.
5. Ухвала Голови Третейського Суду або складу суду щодо питань наявності або відсутності компетенції Третейського суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Розділ III. ПОРУШЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

Стаття 10. Порядок подання позовної заяви та доданих матеріалів

1. Позивач подає позовну заяву та додані до неї документи до Секретаріату Третейського суду, а у випадку розгляду справи суддею (суддями), що розташований за адміністративно-територіальним принципом, секретарю цього судді (суддів). Позивач повинен подати до позовної заяви її копії та копії документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.
2. Днем отримання позовної заяви вважається день вручення Секретаріату (секретарю) Третейського суду позовної заяви, а в разі відправлення її поштою - дата штемпеля поштового відомства місця відправлення на конверті.
3. До подання зустрічного позову застосовуються такі ж самі правила як і до подання позовної заяви.
4. Постійно діючий Третейський суд при Асоціації „Український правовий альянс” приймає зустрічну позовну заяву, якщо між нею та первинною позовною заявою наявний зв’язок та їх спільний розгляд призведе до більш швидкого та правильного розгляду спору.

Стаття 11. Зміст позовної заяви

1. У позовній заяві повинні зазначатися:
1.1. Назва постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Український правовий альянс”;
1.2. Дата подання позовної заяви;
1.3. Найменування і адреси сторін, код ЄДРПОУ,що є юридичними особами, прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи, ідентифікаційний номер сторін, що є фізичними особами;
1.4. Прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження, місце проживання і місце роботи представника, у випадках, коли позов подається представником;
1.5. Посилання на наявність третейської угоди між сторонами та докази її укладення;
1.6. Зміст вимог, ціна позову, якщо вимога підлягає оцінці, розрахунок вимог;
1.7. Обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, докази, що їх підтверджують;
1.8. Перелік письмових матеріалів, які додаються до позовної заяви.
2. Позовна заява має бути підписана позивачем або його представником. При підписанні позовної заяви представником позивача необхідно робити посилання на документ, що засвідчує повноваження такого представника.
3. В одній позовній заяві може бути об’єднано кілька позовних вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Стаття 12. Документи, що додаються до позовної заяви

1. До позовної заяви додаються:
1.1. Документи, що підтверджують наявність третейської угоди (застереження) між сторонами;
1.2. Документи, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог;
1.3. Документ, що підтверджує повноваження представника;
1.4. Документ, що підтверджує сплату позивачем третейського збору відповідно до „Положення про Третейські витрати та збори”.
2. Сторони можуть посилатися на документи чи інші обставини, які вони подадуть чи викладуть у подальшому, про що окремо зазначається у позовних матеріалах.

Стаття 13. Визначення ціни позовної заяви

1. Ціна позовної заяви визначається:
– у заявах про стягнення грошової суми - такою грошовою сумою;
– у заявах про витребування майна - ринковою вартістю такого майна;
– у інших заява майнового характеру - розміром заявлених майнових вимог.
2. Якщо позовні вимоги, викладені у заяві, мають немайновий характер, то розмір третейського збору та строк його сплати визначається в ухвалі про порушення Третейського провадження.
3. Якщо у позовній заяві об’єднуються позовні вимоги, то позивач зобов’язаний вказати окремо суму кожної позовної вимоги. Ціна такої позовної заяви буде визначатися сумою усіх позовних вимог у сукупності.
4. Якщо позивач не визначив або неправильно визначив ціну позову, Голова Третейського суду або склад суду за власною ініціативою чи за вимогою позивача визначає ціну позову на підставі наявних даних.

Стаття 14. Відзив на позовну заяву

1. Відповідач подає відзив на позовну заяву, в якому має право:
1.1. Викласти свої заперечення по суті справи;
1.2. Здійснити інші процесуальні дії у строк до 10 днів з моменту отримання ухвали Третейського суду про прийняття справи до провадження.

Стаття 15. Усунення недоліків позовної заяви

1. Якщо позовні матеріали подано без додержання вимог, передбачених цим Регламентом, Головний секретар Суду пропонує позивачу усунути виявлені недоліки протягом 5 календарних днів з моменту одержання цієї пропозиції.
2. До усунення недоліків справа залишається без руху, а при невиконанні пропозиції у встановлений строк подана позовна заява та додані документи залишається без розгляду та підлягають поверненню позивачу.

 

Стаття 16. Відмова у третейському розгляді та повернення позовних матеріалів

1. Голова Третейського суду може відмовити у порушенні Третейського провадження, якщо дійде висновку про відсутність або недійсність третейської угоди про передачу спору до Третейського суду.
2. Якщо позивач не сплатив третейські збори, у розмірах та строках, що встановлені цим Регламентом або в ухвалі про порушення Третейського провадження Голова Третейського суду (суддя (судді), що розташовані за адміністративно-територіальним принципом) може надати додатковий строк для їх сплати або винести ухвалу про відмову у порушення Третейського провадження. Сторонам надсилається така ухвала та разом з нею повертаються позовні матеріали.

Стаття 17. Порушення Третейського провадження

1. Голова Третейського суду або суддя (судді), що розташовані за адміністративно-територіальним принципом, протягом 5 робочих днів з моменту отримання належно оформленої позовної заяви та усіх інших необхідних документів виносить ухвалу про порушення Третейського провадження.
2. В ухвалі про порушення Третейського провадження зазначаються правові підстави порушення провадження, у випадках передбачених Регламентом визначається розмір Третейського збору, що підлягає сплаті та строк його сплати. Крім цього, відповідачу пропонується обрати (погодити) суддю із Списку третейських суддів постійно діючого Третейського суду приАсоціації „Український правовий альянс” у передбачених Регламентом випадках та у зазначений в ухвалі строк надати заперечення щодо суті спору, а також визначається час та місце розгляду справи.
3. Головний секретар (секретар судді (суддів), що розташовані за адміністративно-територіальним принципом) Третейського суду разом із текстом ухвали про порушення Третейського провадження надсилає (вручає під розписку):
а) позивачу – Регламент та Положення “Про постійно діючий Третейський суд при Асоціації „Український правовий альянс”, а також Список третейських суддів постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Український правовий альянс”;
б) відповідачу – позовну заяву та додані до неї документи, Регламент та Положення  “Про постійно діючий Третейський суд при Асоціації „Український правовий альянс”, а також Список третейських суддів постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Український правовий альянс”;
4. При порушенні Третейського провадження суддею (суддями), що розташовані за адміністративно-територіальним принципом, ухвала про порушення в строк до 3-х робочих днів надсилається до постійно діючого Третейського суду приАсоціації „Український правовий альянс” за його юридичною адресою для присвоєння Головним секретарем реєстраційного номера справи. Після отримання зазначеної ухвали Головний секретар присвоює реєстраційний номер справи та повідомляє про це суддю (суддів), що розташовані за адміністративно-територіальним принципом у строк не більше 2-х робочих днів.

Стаття 18. Процесуальні строки та порядок обміну документами

1. Строки, що передбачені цим Регламентом або встановлені третейським судом відповідно до його повноважень, починають обраховуватися з наступного дня  після того, з якого починається строк, якщо не зазначено іншого.
2. Якщо день, з якого починається строк, є святковим або неробочим, строк починається нараховуватись у перший наступний робочий день, якщо не зазначено іншого. Якщо останній день строку є святковим або неробочим, строк спливає в кінці першого наступного робочого дня.
3. Повідомлення та документи вважаються пред’явлені у день їх отримання поштою (заказний лист) або у день, коли були отримані особисто стороною або їх представником під розписку.
4. Позовна заява, відзив на позов, повістка, рішення, ухвала Третейського суду направляються  стороні лише рекомендованим листом або вручаються особисто під розписку.
5. Всі інші документи і повідомлення можуть бути направлені звичайним листом, або телефаксом, телеграфом, електронною поштою за умови їх підтвердження звичайним листом.

Розділ ІV. ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

Стаття 19. Третейські судді

1. Третейським суддею може бути особа, яка відповідає вимогам частини 2 статті 18 Закону України “Про Третейські суди” та положенням цього Регламенту.
2. Третейський суддя має бути незалежним та неупередженим, мати необхідні знання та досвід, які необхідні для вирішення спору. Третейський суддя не може бути представником сторони у справі.
3. Ім’я Третейського судді має бути внесене до Списку третейських суддів постійно діючого Третейського суду приАсоціації „Український правовий альянс”.

Стаття 20. Формування складу Третейського суду, що розглядає справу

1. Склад третейського суду формується шляхом призначення (обрання) третейських суддів (третейського судді) із Списку третейських суддів.
2. Сторони можуть на власний розсуд визначати число третейських суддів, у тому числі одного або будь-яку непарну кількість третейських суддів, а також визначити конкретного суддю (суддів) для розгляду спору. Третейський суддя або судді, які розглядають справу, незалежно від їх кількості, у період розгляду справи називаються складом Третейського суду.
3. Якщо немає угоди сторін про кількість третейських судів або ж не визначено конкретного суддю (суддів), то формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді при Асоціації „Український правовий альянс” здійснюється в такому порядку :
1) особа, що звертається до третейського суду з позовною заявою, протягом 3 робочих днів обирає одного суддю зі Списку третейських суддів постійно діючого Третейського суду приАсоціації „Український правовий альянс”;
2) у випадку, якщо особа, що звертається до третейського суду з позовною заявою, не обере суддю в строк зазначений в п.п. 1 п. 3 цієї статті, то суддя призначається Головою постійно діючого Третейського суду приАсоціації „Український правовий альянс”
3) ухвалою про порушення Третейського провадження, оформленою відповідно до ст. 17 цього Регламенту, відповідачу повідомляється прізвище судді, що був обраний позивачем чи призначений Головою Третейського суду;
4) відповідач після отримання ухвали про порушення Третейського провадження має право протягом 10 днів або погодитись на кандидатуру запропоновану в даній ухвалі або обрати ще одного третейського суддю із Списку третейських суддів;
5) у випадку, якщо після спливу 10 денного строку відповідач не погодить кандидатуру третейського судді зазначеного в ухвалі про порушення Третейського провадження, чи не обере ще одного третейського суддю із Списку третейських суддів, справа розглядається суддею, що був обраний позивачем чи призначений Головою Третейського суду, одноособово;
6) у випадку, якщо відповідач обере ще одного третейського суддю із Списку третейських суддів, обрані судді протягом 10 днів обирають ще одного третейського суддю зі Списку третейських суддів для забезпечення непарної кількості третейських суддів, та третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів;
7) у випадку, якщо обрані сторонами судді не оберуть ще одного третейського суддю, то такий суддя призначається Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Український правовий альянс”.
4. Головуючий складу третейського суду у справі обирається не менш як двома третинами від призначеного (обраного) складу суду шляхом відкритого голосування.
5. Суддя (судді) Третейського суду, що розташований за адміністративно-територіальним принципом, розглядає справу лише у випадку наявності угоди між сторонами про розгляд справи даним суддею (суддями).
6. При одноособовому вирішенні спору Третейський суддя повинен мати вищу юридичну освіту. При колегіальному вирішенні спору вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти поширюються лише на головуючого складу Третейського суду.

Стаття 21. виключена

Стаття 22. Підстави для відводу Третейського судді

1. Відвід третейському судді може бути заявлено у таких випадках:
а) якщо він особисто чи опосередковано зацікавлений в результаті розгляду справи;
б) якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особистих стосунках;
в) на його прохання або за спільним рішенням сторін;
г) встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ’єктивним ставлення Третейського судді до справи, про яке сторони дізнались після його обрання чи призначення;
д) тривалого, більш ніж один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов’язків Третейського судді у конкретній справі;
е) виявлення невідповідності Третейського судді вимогам, встановленим статтею 22 цього Регламенту;
є) якщо Третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов’язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою;
ж) якщо Третейський суддя, виступав посередником у процедурі добровільного примирення сторін;
з) якщо існують сумніви у незалежності та неупередженості Третейського судді.

Стаття 23. Порядок відводу Третейського судді

1. За відсутності письмової домовленості про інший порядок відмови, сторона протягом 3 днів, після того як їй стали відомі факти, передбачені в статті 22 цього Регламенту, повинна подати заяву про відвід Третейського судді до Секретаріату Третейського суду.
2. Заява про відвід Третейського судді має обов’язково містити інформацію про мотиви та підстави відводу, час, коли сторона дізналася про ці факти та обставини, а також інші відомості, що стосуються суті відводу.
3. Якщо сторона протягом 3 днів з того моменту, як їй стали відомі відповідні мотиви для відводу Третейського судді не скористалася правом на відвід, ці її дії прирівнюються до відмови від права заявляти відвід.
4. Голова Третейського суду на підставі заяви сторони про поновлення строку для відводу та за наявності поважних причин може прийняти рішення про поновлення строку для відводу.
5. Питання про відвід Третейського судді вирішується складом Третейського суду, за винятком випадків, коли відвід заявляється третейському судді, який вирішує справу одноособово або одразу двом третейським суддям при колегіальному розгляді справи. В таких випадках питання про відвід вирішує тільки Голова Третейського суду.
6. При розгляді питання про відвід Третейського судді мають бути заслухані Третейський суддя, який підлягає відводу за заявою сторони, інша сторона, інші члени складу Третейського суду, якщо вони мають заперечення. Строк прийняття рішення про відвід Третейського судді не може перевищувати 10 днів з моменту надходження відповідної заяви.
7. Третейський суддя щодо якого прийнято позитивне рішення про відвід вважається відведеним з того дня, коли стороною була подана заява про відвід.
8. Третейський суддя може заявити про самовідвід. Юридичні наслідки самовідводу такі ж як і наслідки відводу.

Стаття 24. Припинення повноважень Третейського судді

1. Повноваження Третейського судді припиняються внаслідок фізичної або юридичної неспроможності виконувати покладені на нього функції відповідно до цього Регламенту, відводу (самовідводу) Третейського судді  та з інших підстав передбачених статтею 21 Закону України „Про Третейські суди”.
2. Рішення про припинення повноважень Третейського судді приймається складом Третейського суду чи Головою Третейського суду після того, як зацікавлений Третейський суддя, сторони, інші члени складу Третейського суду мали можливість у письмовому вигляді висловити свої зауваження. Такі зауваження мають бути подані до Секретаріату Суду.
3. Голова Третейського суду доводить до відома лише резулятивну частину рішення відносно припинення повноважень, відводу, самовідводу Третейського судді. Мотиви такого рішення не повідомляються сторонам та іншим учасниками Третейського провадження.

Стаття 25. Заміна Третейського судді

1. Процедура заміни Третейського судді відбувається за взаємною згодою сторін, або у випадку відводу (самовідводу), припинення повноважень Третейського судді відповідно до цього Регламенту.
2. Третейський суддя повноваження якого припинені згідно зі статтею 22 цього Регламенту замінюється запасним третейським суддею на підставі ухвали Голови Третейського суду.

Стаття 26. Підготовка справи до Третейського розгляду

1. Попередню підготовку справи до Третейського розгляду здійснює Головний секретар (секретарі) Третейського суду, який передає справу та усі матеріали призначеному (обраному) складу Третейського суду.
2. Склад Третейського суду перевіряє склад підготовки справи до розгляду і якщо визнає за необхідне, вживає додаткових заходів з підготовки справи, зокрема вимагає від сторін письмові пояснення, докази та інші додаткові документи.
3. Голова Третейського суду або суддя (судді), що розташовані за адміністративно-територіальним принципом за заявою сторони або за власною ініціативою має право об’єднати кілька однорідних позовних заяв або справ. у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення Третейського провадження та рішенні.
4. Сторонами має бути направлене повідомлення про день, час, місце засідання Третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання або повідомлено під розписку.

Розділ V. ТРЕТЕЙСЬКИЙ РОЗГЛЯД

Стаття 27. Строк Третейського розгляду

1. Строк Третейського провадження у справі не повинен перевищувати двох місяців від дня першого засідання Третейського суду по справі.
2. У випадках особливої складності справи або інших обставин, що вимагали відкладення засідань складу Третейського суду або відстрочок щодо вчинення певних дій, з інших підстав, передбачених цим Регламентом, Голова Третейського суду за зверненням Третейського суду може продовжити строк Третейського розгляду до чотирьох місяців, про що виносить мотивовану ухвалу.

Стаття 28. Місце Третейського розгляду

1. Місце розгляду справи визначається в ухвалі про порушення Третейського провадження.
2. Третейський суд може заслуховувати свідків, проводити засідання для консультацій між третейськими суддями у будь-якому місці, яке він вважає належним з урахуванням обставин Третейського розгляду.
3. Третейський суд може зібратися у будь-якому місці, яке він вважає належним, для огляду товару, іншого майна або документів. Сторони повинні бути завчасно повідомлені про це, з тим, щоб дати їм можливість бути присутніми на такому огляді.

Стаття 29. Мова Третейського розгляду

1. Третейського розгляду ведеться українською мовою.
2. На прохання сторони, яке не володіє мовою судочинства, Третейський суд, за її рахунок, забезпечує таку сторону послугами кваліфікованого перекладача.
3. Сторона, яка подає до Суду документи у справі має своєчасно робити їх переклад та належним чином посвідчувати.

Стаття 30. Правила процедури, що прийняті третейським судом

1. Сторони, уклавши третейську угоду про розгляд спорів у Третейському суді, вважаються такими, що вирішили застосовувати у процесі Третейського розгляду процедурні правила, визначені цим Регламентом.
2. При вирішенні спору сторони Третейського розгляду діють відповідно до правил, встановлених цим Регламентом.

Стаття 31. Судове засідання

1. Третейський розгляд справи відбувається у закритому судовому засіданні. З дозволу складу Третейського суду та за згодою сторін до розгляду справи можуть залучатися особи, що не є сторонами та учасниками процесу.
2. Голова Третейського суду та Головний секретар Третейського суду можуть бути присутні на будь-якому судовому засіданні. На них поширюється дія принципу конфіденційності.

Стаття 311 Учасники третейського розгляду
1. Учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники. Сторонами Третейського розгляду є позивач та відповідач. Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред’явили позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Відповідачами є фізичні та юридичні особи, яким пред’явлено позовні вимоги
2.. У третейському розгляді можуть приймати участь треті особи. Третя особа бере участь у третейському розгляді добровільно.
3. Треті особи користуються тими ж правами, що сторони Третейського розгляду, крім права оскарження рішення третейського суду

Стаття 312. Права і обов’язки сторін

1. Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення складу Третейського суду , подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими цим Регламентом.
2. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
3. Позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов.

Стаття 32. Форми розгляду справ

1. Склад Третейського суду, враховуючи думку сторін, а також обставини спору, може прийняти ухвалу про проведення усного чи письмового слухання справи.

2. Склад Третейського суду може прийняти рішення про призначення судді-доповідача. В такому випадку суддя-доповідач має підготувати до початку судового засідання у письмовому вигляді доповідь, в якій викладає обставини справи, вимоги позивача, заперечення та пояснення відповідача, зміст наданих до Третейського суду документів та матеріалів, а також повідомляє інші необхідні дані для прийняття рішення.

Стаття 33. Письмовий розгляд справи

1. За бажанням сторін або рішенням Третейського суду справа може бути розглянута на підставі письмових матеріалів, що подані до суду або залучені додатково в ході судового засідання та прийняття рішення.

Стаття 34. Протокол слухання справи

1. За бажанням однієї з сторони або ухвалою Третейського суду можуть вестися письмові протоколи судових засідань. Сторони вправі ознайомитись зі змістом протоколу та отримати копію протоколу, яка засвідчується Головним секретарем або Головою Третейського суду.
2. Протокол повинен містити:
2.1 Найменування постійно діючого Третейського суду при Асоціації “Український правовий альянс”, склад Третейського суду;
2.2 Номер справи;
2.3 Місце, дату, час початку та час закінчення слухання справи;
2.4 Прізвище, ім’я та по-батькові третейських суддів, що становлять склад Третейського суду;
2.5 Повне найменування та/або прізвище, ім’я та по-батькові сторін, їх представників, свідків, експертів, перекладачів і інших учасників слухання;
2.6 Вимоги сторін та виклад інших важливих заяв (клопотань) сторін;
2.7 Короткий опис ходу слухання;
2.8 Вказівки та вимоги Третейського суду до сторін або учасників спору;
2.9 Підписи третейських суддів, секретаря судового засідання;
3. Третейський суд протягом трьох днів з моменту складання протоколу на підставі відповідного клопотання сторони може внести зміни та/або доповнення до його тексту. Не підлягають розгляду клопотання сторін про зміну та/або доповнення протоколу, якщо вони подані з пропуском 3-денного строку.

Стаття 35. Неявка сторони в судове засідання

1. Неявка сторони в судове засідання без поважних причин не перешкоджає вирішенню Третейського спору на підставі наявних матеріалів.
2. Сторона може подати клопотання до Третейського суду про відкладення засідання по справі.
3. Третейський суд на підставі такого клопотання від однієї зі сторін може відкласти засідання, якщо інша сторона не заперечує проти такого відкладення.
4. Якщо інша сторона заперечує проти відкладення засідання, Третейський суд може прийняти клопотання та відкласти засідання тільки за наявності особливих обставин. У такому випадку відкладення засідання можливо тільки один раз та на мінімальний строк.
5. У випадку повторної неявки сторони, якщо інша сторона заперечує проти відкладення справи, Третейський суд, оцінивши обставини, може прийняти рішення про розгляд справи у відсутності такої сторони.

Стаття 36. Докази

1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких Третейський суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
2. Третейський суд може визначити належність та допустимість конкретних доказів. Однак, обставини справи, які за законодавством повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись жодними іншими засобами доказування.
3. Третейський суд самостійно визначає засоби доказування. Зокрема, ними можуть бути:
3.1 Пояснення сторін та третіх осіб;
3.2 Свідчення особи;
3.3 Письмові та речові докази;
3.4. Висновки експерта;
3.5. Аудіо- та відеозаписи;
3.6. Інші засоби доказування, які будуть визнані достовірними та належними з огляду на конкретні обставини справи.
4. Кожна сторона Третейського розгляду повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
5. Третейський суд має право вимагати від сторін надання доказів, необхідних для повного, всебічного і об’єктивного вирішення спору.
6. Якщо Третейський суд визнає за необхідне одержати документи від осіб, які не є учасниками Третейського розгляду, він своєю ухвалою уповноважує сторони або одну із сторін одержати відповідні документи та надати їх третейському суду.
7. Третейський суд самостійно або на прохання сторони може звернутися до компетентного суду з проханням про сприяння в отриманні доказів у межах компетенції такого суду і правил отримання доказів, якими він керується.
8. Сторони повинні надавати третейському суду докази в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Всі зібрані письмові докази, разом з процесуальними документами сторін (позовна заява, відзив на позов тощо) повинні зберігатися у справі в прошитому та пронумерованому вигляді. Порядок та місце зберігання речових доказів визначається Головним секретарем.

Стаття 37. Оцінка доказів

1. Оцінюючи доказ, Третейський суддя визначає його достовірність та вагомість у справі.
2. Третейський суддя, оцінюючи доказ, керується внутрішнім переконанням, яке має бути обґрунтованим, встановленим на підставі аналізу матеріалів та об’єктивних даних у справі.
3. Третейський суд має дати оцінку кожному доказу. При цьому Третейські судді мають враховувати відносність, допустимість, достовірність як кожного доказу окремо, так і в сукупності з іншими доказами.

Стаття 38. Призначення експертизи

1. Третейський суд за власною ініціативою або за ініціативою сторін може призначити одного чи кількох експертів для роз’яснення конкретних питань справи, які вимагають спеціальних знань чи навичок.
2. Проведення експертизи або залучення експерта відбувається на підставі ухвали Третейського суду. В ухвалі про призначення експертизи визначаються: питання, які підлягають роз`ясненню експертом; назва експертної установи; прізвище, ім’я та по-батькові експерта (експертів), що має здійснити експертизу; вимоги до сторін або учасників Третейського розгляду про надання необхідної інформації для підготовки достовірного висновку експертизи; строк проведення експертизи.

Стаття 39. Висновки експерта

1. Після проведення експертизи з урахуванням її строків, встановлених в ухвалі про призначення експертизи, експерт від свого імені надає висновок у письмовій формі.
2. Якщо експерт, здійснюючи експертизу, встановить обставини, що виходять за межі поставлених перед ним питань, він вправі включити отримані дані до висновків експертизи.
3. Висновок експерта оголошується у судовому засідання та досліджується поряд з іншими доказами у справі.
4. Третейський суд самостійно або на прохання сторони може залучити експерта після того, як він подав усний чи письмовий висновок до безпосередньої участі у розгляді справи, де сторонам та третейським суддям надається право ставити йому запитання і залучати інших експертів (фахівців) для свідчення у спірних питаннях.

Стаття 40. Забезпечення позову

1. Третейський суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Якщо сторони не домовились про інше, Третейський суд може, за клопотанням будь-якої сторони, розпорядитися про вжиття певною стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмету спору, які він вважає необхідними. Третейський суд може зобов'язати будь-яку сторону надати належне забезпечення у зв'язку з такими заходами.
2. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення третейського суду. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Стаття 41. Перерва та відкладення засідання

1. Третейський суд може оголошувати перерви у засіданні. Після закінчення перерви судове засідання продовжується, обставини та факти, які встановлені або дослідженні до об'яви перерви повторному встановленню або дослідженню не підлягають.
2. Третейський суд має право винести ухвалу про відкладення розгляду справи у випадку:
2.1. необхідності витребування нових доказів;
2.2. неявки на перше слухання справи відповідача або його представника та відсутності у справі підтвердження вручення йому повідомлення про день засідання Третейського суду:
2.3. заміни Третейського судді, якому було заявлено відвід;
2.4. розгляду питання про наявність/відсутність компетенції у Третейського суду;
2.5. наявності інших обставин, що на думку складу Третейського суду, перешкоджають вирішенню спору по суті.

Стаття 42. Мирова угода

1. Третейський суд має запропонувати сторонам укласти мирову угоду.
2. Мирова угода не може порушувати інтереси сторін або третіх осіб. Інакше Третейський суд повинен постановити рішення, на підставі розгляду справи по суті, а не на підставі мирової угоди.
3. Мирова угода має бути затверджена Третейським судом за умови дотримання положень частини 4 цієї статті.
4. Якщо сторони уклали мирову угоду, але не подали її на затвердження Третейському суду, він повинен продовжити розгляд справи та постановити рішення Третейського суду по суті справи.
5. Якщо мирова угода, що стала підставою для припинення Третейського провадження. порушується або не виконується стороною, інша сторона має право звернутися з позовом до Третейського суду на підставах, що пов'язані з порушенням мирової угоди або вимагати її примусового виконання.

Стаття 43. Припинення Третейського розгляду справи

1. Третейський розгляд справи припиняється з моменту винесення рішення Третейського суду.
2. Голова або склад Третейського суду може винести ухвалу про припинення Третейського розгляду справи у випадку:
– відсутності  у Третейського суду компетенції щодо розглядання даного спору;
– відсутності предмету спору;
– прийняття рішення про затвердження мирової угоди сторін;
– ліквідації юридичної особи, яка була стороною у справі;
– смерті, визнанні померлою або безвісно відсутньою фізичної особи, що була стороною у справі;
– невиконання вимог Третейського суду.
3.Третейський суд може припинити Третейський розгляд по справі також на інших підставах.

Розділ VI. РІШЕННЯ

Стаття 44. Рішення Третейського суду

1. Третейський суд постановляє рішення Третейського суду по суті справи з урахуванням строків, вказаних у статті 27 цього Регламенту.
2.При колегіальному розгляді справи рішення Третейського суду виноситься більшістю голосів складу Третейського суду.
3. Суддя Третейського суду, який підписав рішення Третейського суду, має право викласти у письмовій формі свою окрему думку у справі.

Стаття 45. Вимоги до рішення Третейського суду

1. Рішення Третейського суду має бути винесено у письмовій формі та підписано всіма третейськими суддями, які входять до складу Третейського суду. Третейський суддя, який виклав окрему думку, теж повинен підписати рішення, а текст його окремої думки додається до рішення Третейського суду.
2. Форма рішення Третейського суду повинна відповідати вимогам статті 46 Закону України .”Про Третейські суди".
3. Внаслідок особливої складності справи рішення Третейського суду може бути прийняте протягом п'яти робочих днів після закінчення останнього засідання, про що оголошується в такому засіданні.

Стаття 46. Виправлення та роз'яснення рішення Третейського суду

1. Протягом 10 днів  після одержання рішення  Третейського суду,  будь-яка  із сторін, повідомивши про це іншу сторону, може подати до складу Третейського суду заяву про виправлення будь-якої помилки, допущеної в підрахунках, описки, друкарської, арифметичної помилки, чи іншої неточності аналогічного характеру.
2.   Протягом   10 днів після одержання рішення  Третейського суду будь-яка  із сторін, повідомивши про це іншу сторону, може подати до складу Третейського суду заяву про роз'яснення стосовно конкретного пункту або частини рішення Третейського суду.
3. Якщо Третейський суд визнає заяви, вказані у пунктах 1, 2 цієї статті виправданими, він має винести протягом 7 днів відповідну ухвалу щодо виправлення або дати роз'яснення. Ці ухвали Третейського суду визнаються складовою частиною рішення по справі.

Стаття 47. Додаткове рішення

1. Сторона протягом 7 календарних днів з моменту отримання рішення Третейського суду має право подати заяву про прийняття додаткового рішення стосовно вимог, які були заявлені в ході Третейського розгляду справи, але не були відображені в рішенні Третейського суду.
2. Третейський суд у складі, в якому розглядав справу по суті, має розглянути заяву, вказану у частині 1 цієї статті протягом 7 календарних днів. За результатами розгляду Третейський суд може винести додаткове рішення або ухвалу про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення.

Стаття 471 Відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення

1. При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони або за своєю ініціативою склад Третейського суду, що приймав рішення, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.

Стаття 48. Порядок оскарження рішення Третейського суду

1. Рішення Третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених Законом України „Про Третейські суди ” з урахуванням того, що компетентним судом, визначеним в Законі, в даному випадку є місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи.

Стаття 49. Порядок виконання рішення Третейського суду

1. Рішення Третейського суду підлягає добровільному виконанню у визначений в ньому строк. Сторони зобов'язуються добровільно виконувати рішення Третейського суду у строк та в порядку, передбачених в ньому.
2. Якщо в рішенні Третейського суду не вказано строк його виконання, воно підлягає негайному виконанню.
3. У разі відмови від добровільного виконання рішення Третейського суду, воно підлягає виконанню у примусовому порядку.

 

 

Додаток 2 до Регламенту  постійно діючого Третейського суду
при Асоціації „Український правовий альянс”,затверджений рішенням Ради директорів Асоціації„Український правовий альянс”.

ТИПОВЕ ТРЕТЕЙСЬКЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ТА ПРЕДМЕТ ТРЕТЕЙСЬКОЇ УГОДИ
Українською мовою:
"Будь-які спори щодо відносин, які походять з цього договору або виникають у зв'язку з ним, підлягають остаточному врегулюванню у постійно діючому Третейському суду при Асоціації „Український правовий альянс” відповідно до Регламенту цього суду Третейським/(и) суддею/(ями), що обираються згідно з цим Регламентом."
Російською мовою:
"Любые споры касательно отношений, возникающие из настоящего договора или всвязи с ним, подлежат окончательному урегулированию в Третейском суде при Асоциации „Украинский правовой альянс” в соответствии с Регламентом этого суда Третейским/(и) судьей/(ями), избранным/(и) в соответствии с этим Регламентом".
Сторони можуть включити до своєї третейської угоди (застереження) наступні умови:
- компетенція постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Український правовий альянс” ;
- необхідні реквізити позовної заяви та відзиву на позовну заяву;
- критерії відбору Третейського судді, процедура призначення, відводу Третейського судді;
- забезпечувальні заходи та порядок їх застосування;
- питання форми Третейського розгляду справи;
- місце Третейського розгляду;
- мова Третейського розгляду;
- строк Третейського розгляду;
- порядок призначення експертів та використання їх висновків;
- порядок зміни чи доповнення сторонами позовних вимог і заперечень, подання вимог про залік і зустрічних вимог;
-  можливість клопотання сторони перед Третейським судом про прийняття додаткового рішення;
- розподіл обов'язків щодо попередньої та підсумкової сплати Третейських зборів і втрат.